Трекiнг: Теорія Простору – «В Хаосі»

Про дебютний альбом колективу розповідає його фронтмен Андрій Клименко.
Теорія Простору В Хаосі трекінг MusicInUA

За словами музиканта, у назві лонгплею та його обкладинці зашифровано глибокий філософський підтекст. Який саме – у прямій мові Андрія.

Назва «В Хаосі» є і виправданням, і концепцією альбому. Сім несхожих одна на одну пісень створено і записано протягом двох років існування Теорії Простору. Усі вони відображають наші музичні пошуки та становлення власного стилю.

Обкладинка альбому роботи художника Артура Дем’янова покликана допомогти слухачеві дешифрувати закладений у платівці меседж. Кожна людина обирає образ, якого хоче дотримуватися. Це добре проявляється у виборі взуття: коли планується сходження в гори ґрунтовими дорогами, людина обирає кросівки. Якщо є бажання ходити червоними доріжками, людина обере туфлі от-кутюр.

Поличка із взуттям на обкладинці – символ вибору нашого життєвого шляху. Відсутня пара – це пара, яку ви вже обрали. Пара, в якій ви йдете зараз. Питання в тому, чому у цьому хаосі ми обираємо ту чи іншу дорогу, відмовляючись від усіх інших, і що ми переживаємо та відчуваємо на цих шляхах.

 

«В Хаосі»


Ключова пісня альбому. Трек-запитання, з яким пов’язані усі інші композиції платівки. Написана першою понад два роки тому і стала першою, яку ми почали репетирувати. Цією піснею тривалий час ми розпочинали наші концерти.

Блукаюча соло-гітара проходить крізь усю пісню, а експресивна драм-партія та глибоко посаджена труба надали їй належного драматизму. Стилістично трек наближається до арт-року.

Ідеї для більшості текстів беруться із життя, проте у випадку із «В Хаосі» слова до неї, здавалося б, виникли самі собою. Згодом прийшло розуміння, що пісня скоріше про майбутнє, ніж про минуле. Основний її меседж у тому, що ми не усвідомлюємо власного вибору, не розуміємо, звідки у нашому житті з’являються ті чи інші люди, чому вони залишаються або йдуть і як це впливає на нас.

 

«Залиши»


Пісня про втрату емоційної близькості та звільнення від залежності від неї. Про вибір і про відповідальність за його наслідки. Про темні сторони, які виходять назовні і з якими ти мусиш миритися.

Лірика пісні одночасно є реквіємом тривалої історії складних стосунків двох людей та одою поступовому звільненню від залежності один від одного. У музичному плані трек побудовано навколо басової парті із додаванням фанкових гітар.

 

«Злочин»


Наша найпопулярніша пісня, яка уже встигла змінити кілька варіантів аранжувань. Була написана три роки тому на парі. Я читав якусь статтю і подумки грав на гітарі, коли несподівано прийшов рядок «так в чому ж мій злочин, хіба це провина – любити рідну країну?». Оскільки не люблю надмірний пафос, то відклав цю пісню у довгий ящик. Проте друзі переконали мене, що композиція варта уваги і її потрібно зробити. Що ми з хлопцями і реалізували практично за одну репетицію перед нашим першим концертом.

Джерелом натхнення для написання тексту став бій під Крутами (моя курсова, а згодом – дипломна робота).

Барабанна партія для «Злочину» була придумана нашим колишнім барабанщиком Олександром Ілляшенком. На концертах слухачі звикли чути трубу, проте аудіозапис було зроблено ще до того, як у складі Теорії Простору з’явився Тарас Самчук (трубач гурту. – Прим. ред.). Тому замість соло на трубі слухачі чують гітарне соло.

Ця пісня уперше прозвучала в ефірі радіо «Промінь» 20 листопада 2013, а вже наступного дня я зіграв її на одній сцені із Сергієм Василюком (фронтмен гурту Тінь Сонця. – Прим. ред.) у першу ніч Євромайдану. Також це наша перша студійна аудіоробота, записана на Soncesvit Studio колишнім бандуристом Тіні Сонця Іваном Лузаном. Він же працював і над усіма іншими треками альбому (окрім бонусу – «Осені»). Події Революції гідності надали пісні особливої актуальності та суттєво вагомішого значення.

 

«Сад»


Єдиний трек, у записі якого не брали участь інші учасники гурту (крім Тараса: мелодія на трубі – його рук справа). Натомість я запросив до запису пісні Катерину Потапенко, яка працювала ведучою на радіо «Промінь», де ми й познайомились у листопаді 2013 року. Ми обмінялися листами і я дізнався, що вона чудово грає на піаніно. Згодом я вирішив запросити її до співпраці над піснею на слова Миколи Вінграновського, заготовка якої у мене вже була. Сам трек був записаний лише наприкінці січня цього року.

Цю пісню я вважаю поезією в музиці. Вона абсолютно нестандартна за своєю структурою, має незвичайну лірику, а її музична складова вирізняється постійно зростаючою динамікою. У пісні майже немає стандартних акордів. Натомість звучать збільшені й зменшені, характерні для джазової музики.

 

«Оленятко»


Пісня із найтеплішим звучанням та найдивнішою назвою. Спочатку з’явилася гітарна мелодія, яку я часто награвав, не маючи тексту, аж поки мені до рук не потрапила збірка Дмитра Лазуткіна «Хороші пісні про поганих дівчат», яку купив на Львівському форумі видавців. Вірш «Ось і все…» так вдало ліг на музику, що усі мої спроби придумати власну лірику закінчувалися нічим. Зрештою я здався і частину тексту, який не лягав на гітарний перебор, доспівав у стилі реггі. На репетиції хлопці ще більше додали качу в неї. На програшах Саша Ілляшенко (колишній драмер гурту. – Прим. ред.) вставив драйвовий майже маршовий ритм на малому барабані, який добре поєднується із Тарасовими соло на трубі.

Як і будь-яка інша нова пісня, ця також спочатку не мала назви. Подруга прозвала її «Оленятко», оскільки в ліриці звучить рядок «оленятко, я також незрячий». Назва відразу причепилася до пісні, тому ми вирішили її не змінювати.

 

«Іванка»


Жартівливий та найбільш танцювальний трек з альбому. Пісня народилася від суперечки та ніколи не планувалася для роботи в студії.

Понад ріку тому я посперечався з подругою про те, що якщо напишу про неї пісню, вона кине курити. Буквально за 15 хвилин після розмови я придумав мелодію та накидав текст, який складався із наших взаємних жартів один про одного. Звісно, це було абсолютно несерйозно, і я не збирався виносити це на широку публіку, аж поки не побачив, що на пісню добре реагують друзі. Тоді й виник такий музичний симбіоз на репетиційній базі: рок-н-рольна ритм-секція з фанковими гітарами та трубою.

І хоча пісня вже навіть була записана на студії і випущена синглом, її героїня курити так і не кинула.

 

«Осінь»


Це чиста меланхолія. Наплив спогадів і туга за кимось дуже рідним. Пісня-ілюзія, в якій блукаєш слідами близької людини. Тут дуже напрошувалася труба, і ми уперше запросили Тараса до співпраці. Звідси у пісні такий леткий характер – мелодія труби робить її дуже невагомою, я б навіть сказав, трішки містичною.

Це єдиний аудіотвір з альбому, який ми записали самі в акустиці. Записом займався колишній наш драмер Саша Ілляшенко. Спочатку барабани не планувалися, але він додав у кінці трохи тарілок. Також у пісні на бек-вокалі звучить його голос.

 

На підтримку альбому Теорія Простору готують великий сольний концерт-презентацію. Захід відбудеться 17 грудня о 20:00 в «Бочці» на Подолі. Окрім пісень, які увійшли до альбому, гурт також обіцяє презентувати слухачам абсолютно нові композиції. За попереднім продажем вартість квитків становитиме 50 гривень, у день концерту – 70 гривень.

Один коментар “Трекiнг: Теорія Простору – «В Хаосі»

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *