Трекiнг: Тартак – «Ввічність»

Сашко Положинський розповідає про кожну з 15 пісень восьмого альбому Тартака.
TRACKING Тартак Ввічність Сашко Положинський MusicInUA

На появу цього лонгплею лідер Тартака чекав не менше за прихильників гурту. Його запис постійно затягувався, а реліз – переносився. Мабуть, тому випуск альбому відбувся «раптово» вночі 23 листопада 2015 року, тільки-но цифрова копія «Ввічності» стала доступною у магазині Google Play.

Про перепетії роботи над платівкою, появу назви для неї та історію створення пісень у прямій мові Сашка Положинського.

«Я хотів, щоб альбом, дуже схожий на «Ввічність», вийшов значно раніше – одночасно із нашим попереднім альбомом «Сімка» (2012). Ідея була така, щоб випустити одразу два – сьомий і восьмий студійні альбоми Тартака, один із яких був би лірично-розважальним, інший – політично-соціальним. Однак, мої колеги по гурту не підтримали цієї ідеї, тому деякі пісні, які могли би бути у «Ввічності», потрапили до «Сімки», а «Ввічність» отримала велику кількість нових пісень, про які тоді й гадки не було, бо не було всіх тих подій, які ми пережили за останні пару років і переживаємо зараз.

За словами керманича Тартака, назва альбому з’явилася після появи обкладинки до нього.

«Улітку 2015-го, коли студійна робота активно завершувалася, я звернувся до художника Андрія Єрмоленка з пропозицією створити нам обкладинку. Андрій одразу ж загорівся ідеєю та запропонував, щоб на обкладинці був присутній давній символ – уроборос. Мені ідея сподобалася, і саме вона підказала нову назву для нашого восьмого альбому».

Положинський зазначає, що назва платівки повністю відповідає її наповненню.

«Ввічність – назва багаторівнева, яка цілком, на мою думку, відповідає наповненню: це й посил у вічність, і звернення до вічних цінностей, і ввічливість, і звичка говорити правду просто у вічі, і пам’ять про тих, що відійшли у вічність, і навіть натяк на народне віче, яке раптом набуло нової актуальності в наші дні. Ну, і, крім усього іншого, ввічність – це вигадане мною слово, що теж, на мою думку, додає крутості. Спробуйте набрати в пошуковій системі «ввічність» і порахувати, скільки посилань не стосуватимуться нового альбому групи Тартак.
В альбомі «Ввічність» 15 пісень, дві з яких потрапили до нього поза планом, але виявилися цілком доречними. Далі про кожну з пісень докладніше.

 

«Як Би Хотілося»


Ідея пісні народилася під час інтернет-спілкування з Кашою Сальцовою – засновницею і вокалісткою культової групи Крихітка. Ми з Кашою давно знайомі, товаришуємо й часто спілкуємося. У тому числі й щодо творчості. У репертуарі Крихітки є пісня «В Мене Є Мен» (з дебютного альбому «На Першому Місці» (2005), тоді гурт ще називався Крихітка Цахес. – Прим. ред.), а я в нашому діалозі з якогось там приводу написав: «Що поробиш – нема в мені Емінема». Потім, через паузу: «О, треба буде колись про це написати пісню!». Ось, колись написав. Вже кілька разів мене запитували, чому ця пісня не називається «Емінем». Вважаю, що така назва була б огидно-маркетинговою. Крім того, я Емінема не дуже люблю.

 

«Зміст»


Пісня про те, що не все те золото, що блищить. І не все, що не має зовнішньої привабливості, не має справжньої цінності. І що треба вчитися шукати суть. І що справжня небезпека може ховатися там, де на неї зовсім не очікуєш.

 

«Шановні Бандити»


В нашій країні, на жаль, дуже часто буває так, що люди, які різними шляхами здобули можливість обкрадати країну та народ, виступають у ролі талановитих бізнесменів, впливових політиків, радників, меценатів. Люблять повчати, поводяться зверхньо, вважають себе елітою. А насправді – просто злодюги.

 

«Десь Там»


Іронічна пісня про те, що завжди краще там, де нас немає. А ми би давно мали зрозуміти, що якщо в нас тут не краще, ніж там, то це тільки наша провина. Маємо усе необхідне, щоб це виправити – і «десь там» стане «десь тут».

 

«Перший Крок»


Одна з перших моїх пісень, написана ще в середині 90-х. Я її дуже люблю і кілька разів пропонував для виконання декому зі своїх колег, але щось там у них не пішло. До репертуару Тартака пісня не потрапляла лише тому, що в жоден з наших попередніх альбомів вона би не вписалася. Тепер, на мою думку, не те, що вписалася, а стала дуже доречною.

 

«Люта Зима»


Пісня про зиму, яка змінила країну і нас. І про людей, які віддали своє життя. Про всі ті події та про їхні наслідки, які поки що не стали такими, щоб ми могли стверджувати, що люди загинули не дарма.

 

«Голос Крові»


Перша частина пісні написана доволі давно – кілька років тому. Я навіть зачитував її кілька разів зі сцени як текст, який колись стане піснею. Востаннє таке виконання цієї частини пісні відбулося на сцені Київського міського будинку учителя, коли світлої пам’яті пан Євген Сверстюк вручав (як згодом виявилося – востаннє) мені Премію імені Василя Стуса. Восени 2014-го було дописано другу частину тексту.

 

«Почуй Мене»


Пісня написана 2011 року в дорозі. Я їхав з Тернополя до Луцька, наспівував, а приїхав додому і мав уже пісню. Дуже шкодую, що не записав і не оприлюднив її раніше. Можливо, вона би змогла допомогти уникнути якоїсь біди. Якби почули.

 

«Косар»


Неодноразово різні люди просили Тартак записати пісню на слова Тараса Григоровича Шевченка. Ми кілька разів пробували, та все ніяк не вдавалося – виходило надто пафосно і не зовсім щиро. Останню спробу зробив режисер Сергій Проскурня, коли хотів запросити Тартак до участі у фестивалі «Шевченко проРОК». Сергій взяв з мене слово, що на найближчій репетиції ми з хлопцями спробуємо ще раз, а як не вийде нічого путнього, то значить, не судилося. Ми зібралися, я гортав «Кобзар», хлопці перебирали свої музичні заготівки – в кого що було. І от в момент, коли я проглядав текст «Косаря», у хлопців заграла саме та музична тема – такий збіг. Мені подобається, що в нас вийшло – нам вдалося у цій пісні зберегти впізнаваний тартаківській стиль, і текст Тараса Григоровича звучить тут цілком природно. «Косар» гарно вписався у альбом «Ввічність» – і за формою, і за змістом, та став однією з двох «позапланових» пісень у ньому.

 

«Дрг І Врг»


Пісня про дружбу, про віру в свої сили та про ворогів, які часто намагаються прикидатися друзями. Така дивна назва виникла сама по собі. Мабуть, тому, що зараз в інформаційному просторі купа трилітерних скорочень.

 

«Кілька Хороших Хлопців»


Ще одна пісня, перша частина якої була написана кілька років тому, а продовження – в наші дні. Я давно зауважив, що довкола нас є дуже багато важливих людей, від яких дуже залежить наше повсякдення, але ми на цих людей майже не звертаємо уваги. Про них нам мало розповідають у засобах масової інформації, натомість ці люди – справжні, хоч і скромні, герої. От я й вирішив трошки виправити цю несправедливість і написати пісню про людей, які щодня здійснюють свій великий чи маленький подвиг заради інших людей.

 

«Усе Що Є»


Пісня кількарічної давнини. Не раз відзначав, що наші історичні події дуже часто напряму перегукуються із сучасними. Особливо гостро мене вразив лист, який В’ячеслав Липинський написав уряду УНР, коли дізнався про розстріл Петра Болбочана. Таке мав тоді враження, що читаю листа, написаного керівництву сучасної України. Дуже хочеться, щоб українці, нарешті, почали дбати про свою землю і своє майбутнє самі, а не чекати допомоги ззовні, яка зазвичай виявляється просто прихованою війною проти нас.

 

«Висота / Ніхто Крім Нас»


Пісня написана спеціально для українських десантників. Планувалося, що Тартак її запише, оприлюднить, а далі пісня житиме своїм власним, незалежним життям. Однак одразу ж після того, як ми її виклали в інтернеті, люди почали звертатися із проханням виконувати її на концертах. Так «Висота» потрапила спочатку в наш концертний репертуар, а потім увійшла і до альбому «Ввічність». Подвійна назва пісні – результат опитування. Ми ніяк не могли визначитися, яку із двох назв вибрати, думки наших прихильників розділилися приблизно навпіл, тож прийняли компромісний варіант, який особисто мені дуже подобається. Приємно, що пісня припала й до душі нашим захисникам, людям, яким вона власне і присвячена. Бо хоч «ніхто крім нас» – це офіційне гасло українських десантників, все ж фактично сьогодні це гасло кожного захисника України.

 

«Мене Вже Немає»


Пісня написана кілька років тому. Я пережив несподівані втрати кількох близьких мені людей – після найболючішої з них я й написав цю пісню. Вона подобається людям, але, на жаль, це одна із тих моїх пісень, які з часом набувають нової, трагічної, актуальності. А мені би дуже хотілося, щоб актуальності набирали пісні з більш позитивним змістом.

 

«Жити»


Я вважаю цю пісню найважливішою у «Ввічності» – саме тому поставив її у закінчення альбому. Вона про те, що якими б трагічними не були події, якими важкими не були би втрати, ми мусимо жити так, щоб фінал був яскравим, позитивним, щасливим. Як то кажуть – хепі-енд.

 

Цифрову копію «Ввічності» можна придбати в онлайн-крамницях Google Play та iTunes.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *